Той, хто знає Сашу та його маму Алла Гурбич, знає, скільки всього довелося пережити цьому юнакові.

Вперше діагноз «гострий лімфобласний лейкоз» Саші поставили у 2010 році (йому тоді було всього 13 років). Довготривале перебування у лікарні, безкінечні хіміотерапії та «наслідки» від такого лікування – усе це доводилося терпіти і налаштовувати себе на одужання. Тоді Саша зміг перемогти хворобу та повернувся до звичного життя.

А у 2017 році, коли Саші тільки виповнилось 20 років, хвороба повернулась. Зусиллями українських медиків була досягнута ремісія, але для повного одужання потрібно було зробити трансплантацію кісткового мозку.
Лабораторні дослідження показали, що брат Саші підходить у якості донора на 100%! Але, на жаль, навіть при наявності рідного донора, дорослим в Україні операцій не проводять…Тож Саша мав їхати із братом за кордон.
Мама Алла місяцями намагалась достукатись до чиновників, адже її син не міг чекати – ремісія була дуже не стабільна, додалися побічні хвороби. Але Саша мужньо терпів.

І ось, наприкінці 2017 року держава оплатила для Саші лікування за кордоном. Брат Женя став донором для Саші, подарував йому друге життя!